чий це наказ

См. также в других словарях:

• рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …   Український тлумачний словник

• вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… …   Український тлумачний словник

• закон — у, ч. 1) про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов язкових правил та державних постанов, що… …   Український тлумачний словник

• їсти — їм, їси/, їсть; їмо/, їсте/, їдя/ть; мин. ч. їв, ї/ла, ї/ло; наказ. сп. їж; недок. 1) перех. і без додатка. Споживати. || розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). •• Ду/рно хліб ї/сти чий ; Ї/сти чужи/й хліб жити на чиїх небудь …   Український тлумачний словник

• по — прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення: 1) з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто , що небудь перебуває, розташовується, розміщується. ||… …   Український тлумачний словник

• розказ — у, ч., заст. Наказ. || Розпорядження. •• На ро/зказ кого, чий за чиїм небудь наказом …   Український тлумачний словник